Все частіше стали помічати в освітніх та коуч центрах тему “Навички 4К”. За словами спеціалістів – це ключові навички, які допоможуть добитися успіху в будь-якій сфері життя. Чим більше в наше життя входять комп’ютерні та інтерактивні технології, тим частіше зустрічаються універсальні поради.  То ж як розвивати навички 4К?

Креативність

 

Креативність (англ. create — створювати, creative — творчий) — це здатність створювати і знаходити нові оригінальні ідеї, що відхиляються від прийнятих схем мислення, успішно вирішувати поставлені завдання нестандартним чином, а також здатність вирішувати проблеми , що виникають всередині статичних систем.

Креативний потенціал людини залежить від її:

  • рівня професійної підготовки в певній галузі;
  • здатності мислити нестандартно і виходити за рамки;
  • природного прагнення займатися креативною діяльністю;
  • особистісних характеристик, таких як терпимість до невизначеності та бажання ризикувати.

Якщо ж ви вирішили розвивати власну креативність та допомогти у цьому процесі учням, то потрібно уважно вибирати напрямок дії та завдання. Оптимізувати роботу вам допоможе інтерактивна дошка з функцією мультитач, колективна робота точно буде присутня на уроці.

Завдання для учнів молодшої школи повинні містити:

  • командне навчання для навичок роботи з іншими;
  • навчання на основі дійсних випадків (кейсів);
  • моделювання, навчання на основі спостереження за іншими;
  • навчання у грі.

Для учнів старшої школи та студентів підійдуть:

  • метакогнітивне навчання (коли учень усвідомлює власний хід мислення, може виявляти обмеження в своєму сприйнятті і пізнанні);
  • імпровізація та рольова гра;
  • руйнування стереотипів, вміння їх логічно розвіювати.

Варто пам’ятати, що здатність дитини генерувати унікальні та корисні ідеї залежить від її знання теоретичної бази предмета. Тому на початковому етапі слід заохочувати дитину поступово виходити за межі шаблонного мислення. А не вимагати від неї відразу продукувати інноваційні ідеї.

Хоч креативність і важко оцінити, та кожному вчителю потрібно це зробити. Намагайтеся звертати увагу на такі фактори:

  • неповторность і відмінність від традиційних рішень;
  • актуальності та корисності для вирішення певного завдання.

Критичне мислення

kritichiskoe_muslenie

Що таке критичне мислення?

Критичне мислення — це необхідна навичка і життєво важливий ресурс сучасної людини. Критичне мислення базується на законах логіки та на розумінні психологічних процесів, які протікають у нашій свідомості. Критичним мислителям властиве скептичне ставлення до всього, але ніяк не цинічне.

Що дає володіння цим навиком?

Навички критичного мислення дають змогу не потонути в інформаційній лавині, не піддатися маніпуляціям, допомагають приймати зважені рішення та відстоювати їх. Критичне мислення допомагає в пошуку нових шляхів вирішення проблем.

1 Системний аналіз: здатність визначати зв’язок між змінними у певній системі.

2. Аналіз аргументації: здатність доходити логічних висновків, спираючись на дані чи твердження.

3. Творчий процес: вміння вибудовувати стратегію, теорію, методику чи лінію аргументації на основі сукупності супровідних даних (які повинні бути глибшими, ніж очевидна інформація на поверхні).

4. Оцінка: здатність оцінювати якість процесів та рішень. Оцінка охоплює критику кінцевого продукту мислення з урахуванням специфіки конкретної ситуації.

Основними методами розвитку критичного мислення є такі:

1 Задавати питання і не приймати на віру все, що нам пропонують. 

2. Шукати докази, що підтверджують або спростовують отриману інформацію.

3. Накопичувати знання і розширювати світогляд. Що стосується розвитку критичного мислення у дітей, то важливо орієнтуватися не на запам’ятовування ними фактологічного матеріалу, а на постановку проблеми і пошук її вирішення.

Важливо пам’ятати, що навчитися критично мислити — це як опанувати майстерність танцю чи якогось виду спорту — тільки практикуватися і не здаватися, а будь-які проблеми чи невдачі сприймати тільки як додатковий досвід.

Викладач може оцінити, наскільки ґрунтовно учень доводить свою думку (скільки даних і яку саме інформацію він наводить, наскільки неочевидними є обґрунтування його ідей).

Комунікативні навички

Комунікативні навички – навички ефективного спілкування. Сюди зазвичай відносять легкість встановлення контакту, підтримання розмови, навички синтонного спілкування, вміння домовлятися і наполягати на своїх законних правах.

Ключовими навичками в комунікації є такі:

  • визначення бажаних результатів комунікації;
  • створення чіткого посилу: розробка повідомлення, яке би передавало необхідне значення, і використання невербальних засобів комунікації, як-от жести та наочні матеріали;
  • моделювання свідомості інших: усвідомлення рівня освіченості, позиції та емоцій інших;
  • конвенційність: вміння слідувати правилам, нормам та дисципліні, що підходять для певного контексту комунікації;
  • усвідомлення соціальних та культурних відмінностей;
  • вибір необхідних каналів комунікації;
  • активне слухання;
  •  вміння критично аналізувати текст чи мовлення.

Якими мають бути завдання

Комунікативні навички можуть бути розвинені паралельно із завданнями будь-якого типу. Наприклад, вчитель математики може пояснити учням, як вдумливо читати, щоб зрозуміти теоретичний матеріал з математики. А вчитель історії міг би перед тим, як задати написати реферат, розповісти, як логічно структурувати текст. Тут зібрані завдання для розвитку критичного мислення у найменших.

Оцінювати можна залежно від того, наскільки навички учня відповідатимуть його можливості впоратися з певними аналогічними завданнями в реальному житті. Можна також покладатися на реакцію та оцінку проробленої роботи учня іншими дітьми.

Кооперація

achievement

Кооперація або командна праця складається з таких елементів:

  • міжособистісна комунікація,
  • здатність вирішувати конфлікти,
  • управлінські здібності.

Здатність учня до командної роботи залежить від його особистого бажання та можливості зважати на точки зору інших людей, координувати ідеї багатьох осіб, вирішувати проблеми в команді, знаходити консенсус та йти на компроміс.

Завдання на співпрацю повинні враховувати:

  • оцінку від кожного з членів певної команди навичок інших працювати в команді;
  • особливість формування груп для виконання певних завдань.

Найкраще використовувати менші за обсягом групи. Давати учням можливість самостійно формувати групи можна лише якщо завдання, яке вони виконуватимуть, не передбачатиме певного оцінювання. Інакше — їм потрібно вчитися працювати в тих колективах, які їм не завжди здаються зручними й очевидними. Слід чергувати ці ролі між різними учнями. 

Такі ось не складні знання та вправи допоможуть вчителям освоїти 4К навички та допомогти в цьому своїм учням. Використовуйте різні методи навчання, в тому числі й інтерактивні сервіси. Такий підхід забезпечить вам увагу дітей на кожному занятті.