першокласниці

“Перший раз в перший клас”. Зовсім скоро ця фраза почне лунати в усіх куточків країни. Для когось це свято пов’язане з приємними спогадами, для когось з безліччю планів, а для когось зі страхом. Згадайте самі, скільки страхів у вас викликала дата 1 вересня. 

Ми провели невеличке опитування серед працівників INTBOARD™ та виявили найпоширеніші страхи перед початком навчання в школі. Після цього взялися за питання, як батьки можуть допомогти подолати страх своїм дітям. Дати поради та вести себе так, щоб дитина полюбила школу ще до 1 вересня.

Страх перед школою

Боятися нового – це нормально. І дитина хвилюється, що там буде у школі, як це – бути школярем. А батьки можуть їй «допомогти». «От підеш у школу, тоді побачиш!» – кажуть батьки дитині. Кажуть це для того, щоб дитина розуміла всю серйозність навчання у школі. Що дитина чує у цій фразі? У школі страшно, там щось таке є, що всі покарання до цього – дрібниці.

Несвідомий страх може закріпитись у дитини надовго. А коли дитина піде у школу, зіткнеться з труднощами (а труднощі будуть обов’язково!), підтвердяться слова батьків і почнеться уникання школи. Хто ж хоче ходити туди, де страшно і небезпечно. І спробуйте тоді переконати, що там не страшно! Дитина вам не повірить, бо у неї вже буде негативний досвід.

Такі ситуації негативно впливають на психологічний стан дитини, тому шановні батьки, будьте обережними у своїх висловлюваннях. 

Ігнорування проблем дитини

Батьки хочуть, щоб дитина сама вирішувала свої проблеми. Цей підхід не найгірший, бо ж гіперопіка теж шкодить дитині. Дитина може чути щось із подібних фраз. «Нічого страшного!», «Подумаєш, карлючка не вийшла», «Вчителька на всіх може сваритись, чому це плакати?!», «Ну посварився з другом, завтра помиритесь…».

За цими фразами дитина чує певний підтекст. «Твої переживання неважливі, твої проблеми – це дрібниці, моєї підтримки ти не отримаєш». Як дитина буде реагувати? Кожна по-своєму. Хтось буде своїми силами пробувати вирішити свої проблеми, хтось шукатиме підтримки у інших, а хтось зневіриться в собі або почне хворіти («звичайними» простудами, головним болем, тошнотою). Знайомі всім симптоми і причини не піти до школи. Давайте чесно відповімо, багато з нас ними частенько користувалия. 

кактус з очима

Всього разом і побільше для дитини

Дитині потрібно дати найкраще. А деякі батьки вважають, що потрібно дати все.

«Ти вже ходиш у школу, ти дорослий, ось тобі ще кілька нових обов’язків з 1 вересня. А ще 15 вересня ідеш до двох репетиторів і на 2 нових гуртки». Це ж для дитини! Хай росте, розвивається, вчиться, це ж все може знадобитись у майбутньому житті.

Що відбувається з дитиною у цей час? Дитина починає навчання у школі, у неї проходить нормальний процес адаптації до нових умов (хоч вона ходила в садочок, вміє читати-писати). На звикання, налаштування на нові умови життя потрібно багато сил, енергії. Запас енергії не безмежний, потрібен відпочинок, а відпочити немає коли. Тому що нові обов’язки вдома, нові гуртки, нові репетитори…З часом може накопичуватись втома, перевантаження нервової системи і почнуться проблеми, які без психолога та невролога не вирішити. В дитина, яка зайнята більшу частину дня повинен бути повноцінний відпочинок і бажано чередувати пасивний з активним. Особливо на початку навчання, поки на адаптацію потрібно витрачати багато сил та енергії.

Теперішні першокласники значно відрізняються від своїх батьків і будь-яку інформацію засвоюють дуже швидко.  Відповідно і втома наступає швидше. 

Якщо з усим вищесказаним врахувати ще й роботу з інтерактивною дошкою та постійну взаємодію з іншими різними електронними гаджетами, то зір дитини потребує пильної уваги. Це одна із причин, чому варто обмежувати час контакту дитини зі смартфоном. В наступній статті ми розповімо й про інша, а поки повернемося до першого вересня.

На початку навчання дитину чекатиме купа незвичайних і часто незручних ситуацій, а батьки повинні стати першим порадником та помічником. Для того щоб краще зрозуміти покоління Z, радимо прочитати цю статтю:

Як знайти підхід до сучасних дітей