Звісно, тема трохи не звична для сайту інтерактивного обладнання. Та якщо ви регулярно читаєте наш Блог, то вже звикли, до того, що INTBOARD це не тільки назва торгової марки інтерактивної дошки, а ще й команда помічників та радників.

Наші фахівці проаналізували найгучніші випадки “некоректної” поведінки, а також звернули увагу на кількість викрадень дітей за минулий рік. Статистика жахає. Тому з раннього віку треба вчити дітей адекватно оцінювати поведінку дорослих та реагувати відповідно. 

З покоління в покоління ми дитині закладаємо думку, що вона завжди і в усьому має слухатися дорослих (батьків удома і вчителів у школі). Думаємо, що ті дорослі, із якими зустрічатиметься дитина є добрі, позитивні, високоморальні тощо. Але в житті так буває не завжди. Тому батьки також мають вчити дитину розуміти, що прохання дорослих бувають різні і бувають такі вказівки, які дитина не повинна виконувати. Наприклад, коли дитина гуляє по вулиці і під’їжджає автомобіль, в якому незнайома особа пропонує або цукерки чи іграшки, дитина має розуміти, що в таких ситуаціях вона не повинна слухати того дорослого і не повинна робити того, що їй кажуть.

ребенок

У сучасних умовах треба враховувати, що вчителі у школі себе можуть вести у неналежний спосіб і батькам треба говорити з дітьми про те, що вчителі у школі теж можуть давати якісь  вказівки, які дитина не повинна виконувати. До прикладу, якщо це її принижує, то вона може від того відмовитись.

Головне завдання батьків – пояснити дітям, що дорослі теж можуть себе поводити по-різному: вони можуть прекрасно провести урок, бути хорошими фахівцями, але часом бувають такі ситуації, коли вчитель робить щось таке, що дитині видається таким, чого робити не варто. Тому в таких ситуаціях треба давати дитині право вибору. Звичайно, що це все має свої наслідки. Адже насправді більшість батьків хоче мати поруч із собою, зрештою як і більшість вчителів, абсолютно слухняних дітей, які не будуть сперечатися стосовно якихось прохань, побажань чи наказів, а будуть виконувати те, що кажуть дорослі. Але дитині потрібно дати можливість розвиваєтися, вчиться самостійності, вчиться приймати рішення, бути відповідальною, слідкувати за особистою безпекою і відстоювати якісь ідеї, які вона вважає правильними.

Хибно думати, що дитина у першому класі не може відрізнити добро від зла. Можливо вона не зможе обгрунтувати свій вибір, але основні моральні поняття  добра і зла формуються у дитини вже із 5 років. Також багато залежить від тої атмосфери, в якій дитина виховується. Тож якщо вона виховується у сприятливих умовах, то інтуїтивно відчуватиме, яка поведінка є нормальною, а яка – ні.

Щоб швидко навчити дитину поведінки в різних ситуаціях застосовуйте гру чи моделювання ситуації. Також корисно обговорювати з дітьми поведінку героїв мультфільмів, як злих чарівників, так і добрих фей.

дети спорят

Правила, про які потрібно розповісти дитині:

  • в ситуаціях, коли дитину змушують діяти проти її волі, потрібно зібратися з духом і дати відсіч кривднику. Словесно, без порушень правил етикету.
  • бути впевненим у своїх діях та словах. Батьки та школа мають навчити дітей аналізувати та правильно формулювати свої думки. Тому не соромтесь хвалити дітей за вірні висновки чи аргументоване пояснення свого вчинку.
  • навчіть дитину бути оптимістом. Бачити в ситуаціях та людях більше хорошого.
  • залучайте дитину розвивати комунікативні навички. Досвід спілкування з різними людьми позитивно впливає на дитину.
  • битися – не найкращий варіант. Часто вона тільки посилює проблему. Слова набагато краще допомагають в конфліктних ситуаціях.
  • не вживати прізвиськ. З дитинства потрібно звикнути називати людей лише по імені і не підтримувати тих, хто це правило порушує.
  • говорити “Ні” – це також нормально. Важливо дати дитині розуміння, що у неї є право вибору. Завжди.
  • просити про допомогу. Інколи виникають такі ситуації, що дитина не може самостійно впоратися, а звернутися за допомогою соромиться. Розкажіть, що потрібно звертатися за допомогою у складних ситуаціях 
  • занимайтесь спортом. Він сильно укріплює віру в себе та впевненість. 

От і все. Сподіваємось, що у ваших дітей, як особистих, так і учнів у школі (адже для вчителів кожен учень – це своя дитина) не буде жодних проблем з комунікацією.