Як багато зараз існує різних технік та технологій для урізноманітнення уроку. Пропоную, розглянути сьогодні Сторітелінг.

Думаю, багато з вас уже з ним знайомі і успішно використовують на своїх уроках. Не просто історію, а ще й додають графічний супровід на інтерактивній дошці. Погодьтеся, така історія, навіть про фізику, добре запам’ятається будь-якому учню.

Почнемо з знайомства зі сторітелінгом.

Сторітелінг (storytelling) – це мистецтво розповідати історії з метою навчання, керування шляхом донесення змісту повідомлення за допомогою спеціальної методики.

Він буває активним та пасивним.

Пасивний сторітелінг – вчитель розповідає історію, а учні його слухають.

Активний – учень самостійно розповідає історію. Цей вид частіше практикується для перевірки рівня вивчення інформації, в кінці теми.

Ще раз повторюсь, добре коли історія має графічну складову, щоб інтерактивна дошка стала частиною вашої розповіді.

Тепер давайте перейдемо до етапів створення історії. Щоб все було логічна та лаконічно, пропонуємо вам наступні кроки:

  • Визначитись з темою та метою уроку
  • Розробка детального сюжету та основних подій оповіді.
  • Вибір головного героя – вибір імені, характеру, зовнішнього вигляду тощо.
  • Вигадування інтриги (це ключовий момент в історіях для сторітелінгу!). На цьому етапі вже можна складати перший варіант історії.
  • Перегляд готової історії та додавання метафор.

Зараз більш детально розглянемо процес створення цікавої історії.

1. Покажіть факт через взаємодію з аналогами
Наприклад: “В Україні дуже багато пластикового сміття”. Ми можемо назвати цифру в тоннах. А можемо назвати цифру у вигляді площі, яку займає це сміття. Наприклад 9-ти поверховий будинок. Така подача інформації буде мати значно більший відгук аудиторії.

2. В історії не обов’язково робити висновків
Ви можете озвучити декілька фактів, а слухач самостійно зможе зробити висновок. Це зокрема і повага до аудиторії. Підводьте до висновку, не озвучуючи його. Ви розповідаєте історію. А добре це чи погано – слухач вирішить сам.

3. Переведіть фактаж в історію
Це допомагає слухачу сприймати інформацію більш природнім способом. І це основна задача сторітелінгу.
У вас є цифри, статистика, факти. Дуже часто вони бувають сухими та взагалі не викликають емоцій. Саме тому потрібно подати інформацію через емоцію, тобто через історію.

4.  Співвідношення історії та фактажу
Історія – не подає сухі факти, вона демонструє набір взаємопов’язаних подій, що мають ритм та структуру. Вона пояснює, “яким чином відбулось все так, що”, “що цьому передувало”, “що до цього призвело”. Вона показує факти як частину життя.

5. Шукайте факти
Часто доводиться писати про щось доволі не цікаве чи складне. Тож доводитися вишуковувати додаткові факти, на яких будувати історію.
– що було до ключового факту (причини);
– що буде після (якась гіпотеза щодо наслідку виникнення цього факту);
– що “замість” цих фактів може бути (з чим можна це порівняти: аналогії або контрасти).

6. Ваша історія повинна мати такі важливі компоненти:
– герой/герої;
– структура;
– звязанність подій;
– проекція (приближення до реальних подій).

7.  В історії має бути все взаємопов’язано
В історії не обов’язково повинен бути початок чи кінець. Історія може починатись з середини, може мати відкритий фінал. Але всі події, всі факти – мають бути  взаємопов’язані.

8.  Візуалізуйте
Історія у фінальному вигляді завжди працює комплексно з візуальною складовою.
Тому частину даних необхідно візуалізувати, а не передавати текстом. Використовуйте інтерактивну дошку щоб мати можливість взаємодіяти з головним героєм, візуально супроводжувати сюжетну лінію, демонструвати зображення, що підтверджують або спростовують факти. Текст та візуалізація завжди мають доповнювати одне одного, а не повторювати.

Щоб регулярно отримувати корисний матеріал від спеціалістів INTBOARD™, підписуйтесь на нашу сторінку в Facebook.

Гарних вам уроків!